Осінь завжди буває щедрою на гостинці: на солодкі медові груші, на розмаїття кольорів, на повні кошики тугих боровичків, на теплі осінні дощі, що пахнуть пізніми чорнобривцями...

Але ми, педагоги, любимо прекрасну осінню пору ще й за те, що доріжками дитячих садочків тупотять ніжки наших яснооких малят для цікавої подорожі у Країну Знань. Скільки нових відкриттів зробимо ми з ними разом за рік!

Цьогорічна пані Осінь підготувала сюрприз і для нас, педагогів-дошкільників – завдяки народному депутату України В.Ю.Арешонкову, начальнику відділу освіти А.В.Краснокутській, голові профспілки відділу освіти Л.А.Андрушенко – поїздку до старовинного міста Києва.

Ми відвідали музей води (водно-інформаційний центр), де дізналися багато нового про утворення води в природі, про перші водогінні системи на Україні, побачили всі етапи природного фільтрування води, погралися з мильними бульбашками в зріст людини і навіть загадали бажання Золотій рибці. Поповнений багаж знань кожен педагог захоче передати своїм вихованцям, а можливо й організувати екскурсії малечі разом з батьками до такого цікавого музею.

Далі ми відвідали приміщення Верховної Ради – законодавчого органу  влади України, де для нас провели пізнавальну екскурсію. Ми дізналися, що приміщення, де знаходиться сесійна зала, будувалося протягом 1936-1939 років, у 1948-1952 р.р. – добудовувалася північно-західна частина. Споруда справляє враження своєю величністю, архітектурною композицією, оздобленням мармуром, золотом, гранітом та кришталем. Саме тут, в сесійній залі, б’ється правове серце країни. Центральною композицією холу є картина «Державотворення», де зображено алегорію створення держави Україна. В основі сюжету картини – події 24 серпня 1991 року, коли 350 депутатів проголосували за незалежність України і внесли до зали Державний Прапор.

Нас, коростенських педагогів, запросили в сесійну залу, ознайомили з робочими місцями народних депутатів, де Володимир Юрійович відповів на численні питання завідувачів дошкільних закладів щодо реформи освітянської галузі і запевнив, що найперша ланка освіти – дошкільна – отримає пріоритет у фінансовому забезпеченні.

Покидаючи стіни Верховної Ради, ми пишалися тим, що наш земляк, народний депутат України Арешонков В.Ю. аргументовано і коректно відстоює проблеми нашого регіону та висуває конкретні пропозиції щодо  освітньої реформи.

…Не могли ми не відвідати і історичні місця, де розгорталися буремні події революції Гідності, де полягли ангели Небесної сотні...

…Чудовий осінній день добігав свого марафону, а ми милувалися дніпровськими схилами, сучасними київськими краєвидами, дослухалися до вечірніх дзвонів київських святинь і розуміли, що доторкнулися сьогодні одночасно до сивої давнини та сучасного космічного ритму столиці нашої української держави – м. Києва.

За вікном автобуса бігли ошатні золотаві берізки, могутні крони дубів, небо прикрашали останні осінні блискавки різноманітних конфігурацій, а ми окрилені, з піднесеним настроєм, поверталися до рідного Коростеня, щоб уже наступного дня поділитися своїми враженнями з колегами та найвдячнішими нашими слухачами – малятами-дошкільнятами.

…Добрий вечір, рідні коростенські каштани! Тут наше древлянське коріння переплелося з вашим, і саме тут ми й надалі будемо дарувати свою любов і свої знання маленьким коростенцям!

З днем вихователя, дорогі колеги!    

Осінь завжди буває щедрою на гостинці: на солодкі медові груші, на розмаїття кольорів, на повні кошики тугих боровичків, на теплі осінні дощі, що пахнуть пізніми чорнобривцями...

Але ми, педагоги, любимо прекрасну осінню пору ще й за те, що доріжками дитячих садочків тупотять ніжки наших яснооких малят для цікавої подорожі у Країну Знань. Скільки нових відкриттів зробимо ми з ними разом за рік!

Цьогорічна пані Осінь підготувала сюрприз і для нас, педагогів-дошкільників – завдяки народному депутату України В.Ю.Арешонкову, начальнику відділу освіти А.В.Краснокутській, голові профспілки відділу освіти Л.А.Андрушенко – поїздку до старовинного міста Києва.

Ми відвідали музей води (водно-інформаційний центр), де дізналися багато нового про утворення води в природі, про перші водогінні системи на Україні, побачили всі етапи природного фільтрування води, погралися з мильними бульбашками в зріст людини і навіть загадали бажання Золотій рибці. Поповнений багаж знань кожен педагог захоче передати своїм вихованцям, а можливо й організувати екскурсії малечі разом з батьками до такого цікавого музею.

Далі ми відвідали приміщення Верховної Ради – законодавчого органу  влади України, де для нас провели пізнавальну екскурсію. Ми дізналися, що приміщення, де знаходиться сесійна зала, будувалося протягом 1936-1939 років, у 1948-1952 р.р. – добудовувалася північно-західна частина. Споруда справляє враження своєю величністю, архітектурною композицією, оздобленням мармуром, золотом, гранітом та кришталем. Саме тут, в сесійній залі, б’ється правове серце країни. Центральною композицією холу є картина «Державотворення», де зображено алегорію створення держави Україна. В основі сюжету картини – події 24 серпня 1991 року, коли 350 депутатів проголосували за незалежність України і внесли до зали Державний Прапор.

Нас, коростенських педагогів, запросили в сесійну залу, ознайомили з робочими місцями народних депутатів, де Володимир Юрійович відповів на численні питання завідувачів дошкільних закладів щодо реформи освітянської галузі і запевнив, що найперша ланка освіти – дошкільна – отримає пріоритет у фінансовому забезпеченні.

Покидаючи стіни Верховної Ради, ми пишалися тим, що наш земляк, народний депутат України Арешонков В.Ю. аргументовано і коректно відстоює проблеми нашого регіону та висуває конкретні пропозиції щодо  освітньої реформи.

…Не могли ми не відвідати і історичні місця, де розгорталися буремні події революції Гідності, де полягли ангели Небесної сотні...

…Чудовий осінній день добігав свого марафону, а ми милувалися дніпровськими схилами, сучасними київськими краєвидами, дослухалися до вечірніх дзвонів київських святинь і розуміли, що доторкнулися сьогодні одночасно до сивої давнини та сучасного космічного ритму столиці нашої української держави – м. Києва.

За вікном автобуса бігли ошатні золотаві берізки, могутні крони дубів, небо прикрашали останні осінні блискавки різноманітних конфігурацій, а ми окрилені, з піднесеним настроєм, поверталися до рідного Коростеня, щоб уже наступного дня поділитися своїми враженнями з колегами та найвдячнішими нашими слухачами – малятами-дошкільнятами.

…Добрий вечір, рідні коростенські каштани! Тут наше древлянське коріння переплелося з вашим, і саме тут ми й надалі будемо дарувати свою любов і свої знання маленьким коростенцям!

З днем вихователя, дорогі колеги!